Небольшой парковый пруд, недавно освободившийся от последнего льда, непрерывно оглашался громким, почти человеческим криком. Среди плавающих парами обычных уточек был заметен необыкновенный "рыжий" селезень, беспокойно вытягивающий шею и издающий эти душераздирающие крики.
Было ясно, что он потерял подругу и, звал её, возможно, по имени, или кричал в отчаянии - "вернись дорогая"...
Он плавал по диаметру пруда от одного берега к другому, игнорируя корм, который бросали ему с берега. Он был безутешен.Его громкий крик пугал и людей и птиц в парке: влюблённые парочки прижимались поближе друг к другу на скамеечках, а уточки - на берегу.
Становилось неуютно и тревожно от этих жалобных, трубных звуков, до сознания как будто доходило понимание бренности всего в этом мире: чувств, взаимоотношений, да и самой жизни...
Неужели его подруга заболела или погибла, а может быть улетела к другому? Как жаль... Крики одинокого селезня были просто невыносимы.
Молодая женщина сделала ещё один кружок вокруг парка и почти побежала по направлению к дому.
Она посмотрела на часы - должна успеть!
Ногой вытащила красную спортивную сумку из под шкафа. И, бегая по квартире, забрасывала туда попадающиеся на глаза вещички.
Сумка почти заполнилась, когда она выключила фен и подкрасила губы блеском.
Сев в автомобиль и уже включая зажигание, левой рукой ещё и ещё раз нащупала в кармане своей курточки маленькую фигурку уточки-мандаринки, которую спешила вернуть на полочку к селезню, пока он ещё ни о чём не успел догадаться...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
